...створюються передумови для повернення тіньових, непрозорих схем газової торгівлі на внутрішньому ринку. Оскільки до влади прийшла команда, яка у минулому базувала свою газову політику на внутрішньому ринку на базі альянсу «РосУкренерго- УкрГаз-Енерго", то вона таким чином реанімує свій робочий інструментарій. І в цьому контексті ті позитивні досягнення, їх не так багато, але вони суттєві, у період 2008-2009 рр, коли схема тіньових, непрозорих операцій була видалена з України, то тепер це досягнення практично може бути знівельованим.
Президент України Віктор Янукович і його команда неодноразово заявляли про готовність переписати газові угоди з Росією і домовитися про зменшення ціни на газ для українських споживачів. Минулого тижня Президенти України і РФ Віктор Янукович і Дмитро Медведєв доручили урядам двох країн обговорити питання співпраці в газовій галузі.
Зокрема Дмитро Медведєв заявив, що він разом з Януковичем планує дати доручення урядам і міністрам обговорити співпрацю як на газовому напрямку, так і з інших енергетичних питань». Медведєв наголосив, що реалізація проектів, зокрема у сфері енергетики, принесе користь народам двох країн і залучить довгострокові інвестиції.
Про реалізацію яких енергетичних проектів мовив пан Медведєв, чи готова російська сторона змінювати газові угоди і на чию користь може відбутися корегування старих домовленостей? На ці та інші запитання «Політдумка» попросила відповісти експерта з енергетичних питань, директора енергетичних програм центру "Номос" Михайла Гончара.
- Пане Гончар, чи можливе зменшення ціни за російський газ для українських споживачів і яку плату за це можуть зажадати від української сторони у Кремлі?
- Росія звичайно зацікавлена у створенні газотранспортного консорціуму і тоді власне цей консорціум і був би платою за більш лояльну ціну на газ для українських споживачів. Прикладом є Білорусь, яка свого часу прийняла пропозицію Газпрому, поділила рівними частками п'ятдесятивідсотковий пакет Білорусьтрансгазу. Щось подібне очевидно буде пропонувати Газпром і Україні, тим паче що нинішня влада неодноразово озвучувала готовність реанімувати ідею створення газотранспортного консорціуму.
- Навіщо це Україні? Янукович наголошував, що створення консорціуму було б вигідним для України. Чи так це?
Про вигоду мова абсолютно не йде. Зовсім інші ситуація, порівняно з тією,яка була у 2002 році, коли підписувалася спільна заява Кучми, Путіна і Шредера в Санкт-Петербурзі. І тоді ця ідея виглядала недолугою. А зараз тим паче, бо ситуація радикально помінялася на газовому ринку. Насправді газотранспортна система України наразі працює достатньо ефективно. Якщо мова йде про готовність постачальника(Росії) і споживача(ЄС) з іншого боку труби надати гарантії постачання додаткового обсягу газу , а відповідно і його споживання, тоді справді можна нарощувати потужність газотранспортної системи і збільшувати обсяги транспортування газу. Тоді б це Україні було вигідно. Власне про це й говорилося у 2002році. Але чому ця ідея не була тоді реалізована протягом 8 років, в той час коли Янукович був двічі прем'єр-міністром. Тому що російська сторона увесь цей час відмовлялася і відмовляється надати гарантії стосовно додаткових обсягів транзиту російського газу. Тому нема предмету для розмови тут.
- Чому тоді Янукович порушив тему консорціуму?
- Це інша справа. Ідея консорціуму є своєрідним індикатором, своєрідним маячком для російської сторони, аби показати, що в Україні прийшли до влади ті, хто мислить так як ви. Вам хочеться консорціуму? Ми готові. Де-юре консорціум був створений у тому ж 2002 році. Він так і називається «Міжнародний консорціум з управління та розвитку ГТС України». Тут українська сторона робила акцент на слові «розвиток» , а російська на слові «управління». Логіка росіян була така: давайте ми спочатку візьмемо в управління те, що у вас є, а потім уже будемо думати, що з цим робити. Така вимога безумовно була і є неприйнятною для української сторони. Ця тема зараз реанімовано і вона стане предметом чергових переговорів. Думаю, що консультанти, які обслуговують Януковича або його дезінформують, або це елементарне невігластво. Всі знають, що зараз на європейському ринку відбувається скорочення споживання російського газу і ця тенденція продовжуватиметься. І навіть якщо ЄС знижуватиме обсяги видобутку власного газу, то ЄС має можливості збільшити обсяги імпорту скрапленого газу і з інших, неросійських джерел. І це уже відбувається. ЄС тут вибирає між комерційним і політичним газом. Тому щоб не робила українська сторона, що б не заявляла команда Януковича, що вони готові збільшувати потужність ГТС до 200 мільярдів, це мало кого зараз цікавить. Чому ця тема зараз дискутується? Думаю, що мова може йти про виконання серйозних підрядних робіт з облаштування тієї інфраструктури, яка не буде затребувана . Але там будуть великі гроші, які десь частково прилаштують, вкладуть, а решту просто розкрадуть.
- Тобто ідея про створення консорціуму потрібна для того, аби розкрасти гроші? Хто буде красти?
- На двосторонній основі.
- З командою Януковича загрози енергетичній безпеці України посиляться?
- Вони є незалежно від того, хто є президентом. Ризики є, вони залишаються на старому рівні поки-що. Бо ми чуємо лише слова, але коли мова буде йти далі слів, то ризики безумовно зростатимуть.
- Повертаючись до питання про можливості перегляду газових угод і зменшення ціни на газ. Є зараз для цього реальні можливості?
- Потрібно мати завжди на увазі, що питання зміни ціни на газ -це питання двосторонньої доброї волі. Російська сторона на це ніколи не піде просто так. Виявивши раптом добру волю. Хто захоче відмовлятися від додаткових коштів? Газпром сам знаходиться у складному стані. Складно знайти такого топ-менеджера у будь-якій компанії, який раптом візьме і відмовиться від частини грошей. Це абсурд. Тим паче що на європейському ринку ціна не зростає, а зменшується. Україна, на жаль, за 20 років так і не спромоглася наростити видобуток власного газу до такого рівня, який би змусив Росію замислитися і над ціною, боячись втратити український ринок. Зараз Україна не має інших можливостей отримання газу, крім Росії. Україна на цьому етапі також має дуже обмежені можливості наростити власний видобуток газу. Тому росіяни собі хитро посміхаються над нами і говорять: хочете дешевого газу, то візьміть його...Але це не означає, що українська сторона не має ставити ці питання. Вона має апелювати до економічних аргументів, хоча шанси на їх сприйняття дуже малі. Бо Україна не має важелів, аби натиснути на Росію. Якщо Німеччина, Туреччина чи Італія ведуть мову про зменшення ціни на газ і домагаються свого, то Росія це робить не з доброї волі. А тому що там знають що і Німеччина і Туреччина мають диверсифіковану систему постачання газу і вони мають можливості зменшити постачання російського газу і збільшити постачання з інших джерел. Україна поки цього не має. І це поки триває уже майже 20 років. Єдине що може Україна вимагати - недискримінаційний підхід. Мовляв, якщо ви зменшуєте ціни на газ для європейських країн, то ви маєте це робити і стосовно до України. Говорити як з рівними Кремль зможе лише тоді, коли Україна повирішує проблеми альтернативних постачань газу і нарощування обсягів видобутку свого. Звичайно Росія незацікавлена у цьому, вона не хоче втрачати такий потужний ринок. А поки цього немає, то керівництво України змушене торгуватися з Росією, пропонуючи щось в обмін. Це вже інша схема, яка веде у глухий кут і за якою стоїть розбазарювання активів, продажу національних інтересів. Тут можуть виникнути і варіанти з пролонгацією угоди по базуванню ЧФ в обмін на більш лояльну ціну на газ. Але це ми вже виходимо за рамки газових відносин. Треба пам'ятати, низької ціни на газ просто так не буде.
- Пане Гончар, у ЗМІ з'явилася інформація, що Київський апеляційний господарський суд задовольнив апеляцію підконтрольного Дмитрові Фірташу "УкрГаз-Енерго" і постановив переглянути рішення Господарського суду Києва від 1 жовтня 2008 року про ліквідацію підприємства. Що це може означати?
- Це може означати, що створюються передумови для повернення тіньових, непрозорих схем газової торгівлі на внутрішньому ринку. Оскільки до влади прийшла команда, яка у минулому базувала свою газову політику на внутрішньому ринку на базі альянсу «РосУкренерго- УкрГаз-Енерго", то вона таким чином реанімує свій робочий інструментарій. І в цьому контексті ті позитивні досягнення, їх не так багато, але вони суттєві, у період 2008-2009 рр, коли схема тіньових, непрозорих операцій була видалена з України, то тепер це досягнення практично може бути знівельованим.
Марина Пирожук
