Фактично по більшості суперечливих питань Янукович заявив про можливість поступок Москві ... Янукович зібрав нову коаліцію «тушками» з 250 осіб і дуже задовольнив цим Кремль. Тепер йому у Кремлі скажуть, що мовляв, якщо ви зібрали 250, то чому б вам не зібрати 300, аби виконати наші вимоги і по Чорноморському флоту і по газотранспортній системі і таке інше. Тобто Янукович тепер немає аргументів чинити спротив Москві. Кремль тепер вимагатиме від Януковича все більше і більше, в тому числі і створення конституційної більшості. Про які національні інтереси може йти мова? (опитування політологів)
Перебуваючи з візитом у Москві відразу після інавгурації Віктор Янукович заявив, що останні 5 років були втрачені у російсько-українських відносинах і що сторони домовилися реанімувати відносини двох країн на усіх рівнях. Серед питань, які порушувалися прямо або опосередковано були газові угоди, доля перебування Чорноморського флоту РФ у Криму а також статус російської мови, яку Янукович пообіцяв Кремлю захищати. Про пріоритетність українсько-російських взаємин у зовнішній політиці натякнув і новопризначений прем'єр-міністр Микола Азаров.
12 березня Віктор Янукович доручив міністру палива та енергетики Юрію Бойку почати переговори з газової та електроенергетичної тематики в рамках підготовки до спільного засідання міждержавної комісії України та Росії.
У яких сферах співпраця з РФ потребує реанімації і посилення? Чи здатна команда Віктора Януковича побудувати партнерські, вигідні для України, стосунки з РФ? Чи плекає Кремль нові забаганки та апетити стосовно до України і на які поступки готова йти українська сторона, аби їх задовольнити?
«Політична думка» попросила прокоментувати ці питання провідних українських політологів.
Кость Бондаренко:
В Росії при владі дуже прагматична команда, яка навряд чи буде говорити з точки зору сантиментів чи старих спогадів про давнє минуле. Говоритимуть зараз жорстко і прагматично. Тому Януковичу і Азарову буде дуже важко знайти спільну мову з Москвою з багатьох питань, не зважаючи на близькість і симпатії в ідеологічному і політичному плані. Стосовно ж національних інтересів, то у кожної країни вони є різні і дуже часто ці інтереси зіштовхуються. Азарову і команді Януковича загалом навряд чи вдасться виконати те, що вони обіцяли. Ці заяви влада за інерцією робить, бо думає, що вона продовжує виборчу кампанію. А під час виборчої кампанії обіцяють речі, які не виконуються.
Віктор Небоженко:
Я думаю, що Янукович припустився страшної помилки. Янукович зібрав нову коаліцію «тушками» з 250 осіб і дуже задовольнив цим Кремль. Тепер йому у Кремлі скажуть, що мовляв, якщо ви зібрали 250, то чому б вам не зібрати 300, аби виконати наші вимоги і по Чорноморському флоту і по газотранспортній системі і таке інше. Тобто Янукович тепер немає аргументів чинити спротив Москві. Кремль тепер вимагатиме від Януковича все більше і більше, в тому числі і створення конституційної більшості. Про які національні інтереси може йти мова?
Ігор Жданов:
Під час візиту Януковича до Москви, ми уже почули забаганки російської сторони ідеологічного характеру, які стосуються статусу російської мови, умов щодо скасування присвоєння звання Героя України Степану Бандері і таке інше. В ідеологічних питаннях в особі чинного нині Президента Януковича Україна пішла на поступки. І це мене дуже турбує. Оскільки це втручання Росії у внутрішні справи України, а по-друге, це здача національних інтересів. Це виключно наша внутрішня справа, як будувати внутрішню політику. З іншого боку зрозуміло, що після президентства Ющенка, російсько-українські стосунки були заморожені, то будь-який президент, в тому числі і Янукович має докласти зусиль, аби ці стосунки покращити. Але покращення цих стосунків може відбуватися за рахунок національних інтересів України і це треба розуміти. Зрозуміло, що окрім ідеологічних речей сторони переглядатимуть газові угоди, але в яку сторону вони змінюватимуться, важко сказати. Але ідеї Януковича про створення консорціуму , підтримку Північного чи Південного потоку , вони не підвищать енергетичну безпеку країни, а навпаки сприятимуть зниженню рівня енергетичної безпеки України
Володимир Цибулько:
Команда Януковича мислить єльцинським стилем. Янукович живе стереотипами єльцинської епохи, коли Росія була готова давати Україні багато економічних преференцій. Зараз таких ресурсів в Росії немає і не та влада зараз. Сценарії з газопроводами «Південний потік» і «Північний потік», вони сумнівні з точки зору економічної доцільності, а отже швидше не будуть реалізовані. Не треба забувати, що видобуток газу скорочується в Росії і споживання вуглеводню скорочується у світі, тому партнерство з боку України, яке бачить Янукович, нікому не потрібне. Інших технологічних проектів, той самий АН-70, Росія фінансово просто не зможе підтримати цей проект, як партнер. Януковичу потрібні гроші, а їх в Росії немає. Жодна міжнародна організація швидко кредити януковичам не дасть. А без кредитів команда Януковича неспроможна буде діяти адекватно, вона просто піде з політики. Я думаю, що Янукович готовий поступитися гуманітарною політикою, однак він не отримає за це нагороди. Їх просто у природі немає. Він демонструє свою лояльність до Росії, бо цього хочуть виборці Януковича, але відносин єльцинського формату більше не буде. Якщо виборці Януковича ще живуть цими фантомами, то реальні стосунки двох країн зовсім інші. На зовнішніх ринках Україна і Росія конкуренти, тому немає сфер, які б давали вигідну для України кооперацію. Україні вигідніше співпрацювати з ЄС. Оптимізм Кремля стосовно Януковича я пояснюю виключно ідеологією. Російська влада годує своє суспільство фантомом відновлення СРСР і це поки що там працює.
Володимир Фесенко:
Ми уже побачили готовність команди Януковича йти на поступки Росії. Певні аванси і натяки ми уже почули під час візиту Януковича до Москви. І саме це створює певні ризики і дає підстави для побоювання, наскільки великими можуть бути подальші поступки української влади у відносинах з Росією. Під час візиту до Москви Янукович продемонстрував, що він союзник Москви і що він хоче розвивати відносини з Кремлем. Але те, як це було у Москві, виглядало дуже незбалансовано. Фактично візит відбувся за московським сценарієм. Навіть скромні натяки Януковича про можливість перегляду газових угод не знайшли розвитку під час візиту. Навпаки Москва холодно заявила, що це питання може розглядатися, але як і коли, жодної реакції. Всі питання, які порушувалися Януковичем у Москві, вони були в інтересах Москви. Можемо навіть порівняти, згадавши відкритого листа Медведєва, і ми побачимо, що всі ці теми отримали розвиток. Ще додалися питання, зокрема про присвоєння звання героя Бандері. Фактично по більшості суперечливих питань Янукович заявив про можливість поступок Москві заради стратегічного партнерства. Але об'єктивно залишаються дуже серйозні питання, на які Янукович не дав відповіді. Наприклад, яким шляхом буде йти економічна інтеграція України? Шляхом створення зони вільної торгівлі з ЄС чи шляхом приєднання України до митного союзу. Відповідей на ці запитання не має. Перспективи перебування ЧФ на території України теж декларативні аванси, але на яких умовах, ми не знаємо. Поки Янукович хотів сподобатися російським керівникам, тому він і роздавав такі аванси. Не варто було вдаватися в таке політичне підлабузництво, бо все ж таки для того, аби бути партнером Росії треба триматися у рамках політичної гідності.
