Logo

Чи здатна роз’єднана опозиція ефективно протистояти владі?

Rada4{jcomments on}Зараз опозиція роз'єднана і тому слабка...така опозиція неспроможна, нездатна реагувати на виклики і загрози для країни. Якщо шукати причини роз'єднаності, то це передовсім політичні амбіції, бажання просунути власні, егоїстичні особисті або вузькопартійні інтереси. Зараз значною мірою на опозиціонерів також впливає чинник наближення місцевих виборів... Яценюк і Кириленко мають один розрахунок. Мовляв зараз працюємо як опозиція до Юлії Тимошенко, а потім відповідно переманимо її електорат. Чи переманять електорат невідомо, але відомо, що від такої позиції виграє нинішня влада... Єдине, що може підштовхнути усіх опозиціонерів до об'єднання, це коли почнуться політичні репресії до кожного з них.  

Чи здатна роз'єднана опозиція ефективно протистояти владі? Що заважає опозиціонерам об'єднатися і чи є політичне майбутнє у парламентських опозиціонерів у разі, якщо вони не згуртуються? (Думка політологів)

Ігор ЖдановІгор Жданов:

У різних країнах буває, що не завжди опозиція готова до об'єднання. Між ними різниця у політичних поглядах, які дозволяють критикувати уряд і політику влади загалом. У нас присутній інший фактор, який не сприяє об'єднанню - особисті амбіції політичних лідерів і їхнє різне бачення перспектив політичного процесу. Кожен з лідерів опозиції думає передовсім про наступні –парламентські, президентські вибори. Чи є політичне майбутнє в усіх опозиціонерів? Найбільший потенціал має безумовно Юлія Тимошенко. Вона має високий рейтинг суспільної підтримки, вона має фракцію у парламенті, в обласних радах і таке інше. Потенційно лише Тимошенко має право і можливості стати лідером опозиції. Стосовно Яценюка, то у нього є певний рівень суспільної підтримки, який він зафіксував на президентських виборах. Але для нього головна загроза не перетворитися на опозиціонера, якого призначили згори ті, до кого він декларуватиме свою позицію під ширмою опозиції. Якщо говорити про В'ячеслава Кириленка, то він буде в опозиції з ідеологічних міркувань. Але я не бачу широкої підтримки Кириленка в суспільстві. Говорити про його персональні перспективи важко. Якщо говорити про перспективи об'єднаної опозиції, то я їх наразі не бачу. Єдине, що може підштовхнути усіх опозиціонерів до об'єднання, це коли почнуться політичні репресії до кожного з них. Тоді таке об'єднання можливе. У нас демократи об'єднуються зазвичай за годину до розстрілу. І це проблема.


Олексій ГараньОлексій Гарань:

Тут треба дивитися з точки зору регламенту як закону і з політичної точки зору. З огляду на норми регламенту називатися опозицією має право лише БЮТ, як найбільша парламентська фракція. Звичайно регламент можна змінити. Ми бачили як «регіонали» довільно поводяться з регламентом, коли їм це потрібно. Реально найбільш потужною є БЮТ і саме ця сила здатна протистояти тому наступу, який розпочали зараз «регіонали». Інші опозиціонери не здатні поки гуртуватися через свої особисті розходження. Інше питання, чи здатні ці опозиціонери конструктивно протидіяти владі, чи вони перетворяться на знаряддя маніпуляцій. Зараз Партія регіонів використовує фактор розколу опозиції дуже вдало. «Регіонали» відверто заявляють, що щобільше опозиції, то для них краще. Але це краще лише для Партії регіонів, а не для самих опозиціонерів і країни. Так звана ідеологічна опозиція, яка критикувала обидві мегафракції(БЮТ і Партію регіонів), що, на мій погляд, не було виправдано, зараз займатиме таку ж позицію і сподіватиметься здобути свою нішу на майбутніх виборах. Але я не думаю, що це буде велика ніша.


Кость БондаренкоКость Бондаренко:

Якщо говорити про парламентську опозицію, то все зроблено для того, аби вона перетворилася на фікцію. Відповідно сьогодні формують такі правові умови, аби на кожну опозицію були свої опозиції і щоб їх було якомога більше, і щоб було кілька опозиційних і абсолютно безконтрольних урядів. Метод розділяй і владарюй, яким вдало користується влада, не менш вдало використовує і опозиція. Опозиціонери поставили свої амбіції вище за інтереси народу і держави. Якби Тимошенко продемонструвала силу після поразки на виборах, а не хаотичність, то вона могла б претендувати на роль безумовного лідера опозиції. Яценюк і Кириленко мають зараз один розрахунок. Мовляв зараз працюємо як опозиція до Юлії Тимошенко, а потім відповідно переманимо її електорат. Чи переманять електорат невідомо, але відомо, що від такої позиції виграє нинішня влада.


Михайло ПогребинськийМихайло Погребинський:

Не обов'язково мати об'єднану опозицію. Крім того, дуже мало шансів на це. Мені здається, що вони можуть згуртуватися тоді, коли влада уже чітко окреслить свій курс. Тоді буде зрозуміло, проти яких кроків влади треба об'єднуватися. Що їм зараз заважає? Певні відмінності у поглядах, але насамперед це амбіції.


Тарас БерезовецьТарас Березовець:

Очевидним фактом є те, що опозиції єдиної в Україні не було і навряд чи буде. Вони об'єдналися свого часу в акції «Україна без Кучми» і досягли короткочасної мети. Цей досвід був унікальний, хоча не завжди позитивний. Рівень української численної опозиції відповідає рівню влади. Рівень згуртованості опозиції залежатиме від дій влади. Термін Януковича триватиме 5 років. А оскільки він не знає іншої моделі правління, як було за Кучми, то відповідно до цього виживуть лише сильні опозиціонери. Ми пам'ятаємо уже досвід конструктивних опозиціонерів, про яких зараз забули. Це передовсім має пам'ятати Яценюк. Він може як мінімум на наступних виборах розраховувати на прихильність свого колишнього спонсора Фірташа. І не більше. Те ж саме стосується Кириленка. Якщо він не об'єднається із сильнішими, то його чекає маргіналізація. Певен, що за Януковича виживуть лише одна-дві політичні опозиційні сили, решту чекає забуття.


Володимир ФесенкоВолодимир Фесенко:

Питання про те, чи може роз'єднана опозиція протистояти владі, риторичне. Безумовно не зможе. Увесь досвід української опозиції про це свідчить. Є досвід і протилежного характеру, коли опозиціонери перемагали саме тоді, коли вони об'єднувалися. Думаю, якщо не сьогодні, то завтра нова влада дасть опозиціонерам зрозуміти, що краще їм об'єднуватися. Вона їх до цього підштовхне. Одним з чинників об'єднання стане новий політичний режим, поява нових викликів і загроз, пов'язаних із розвитком демократичного процесу, станом справ зі свободою слова і таке інше. Зараз опозиція роз'єднана і тому слабка і всі розуміють, що така опозиція неспроможна, нездатна реагувати на виклики і загрози для країни. Якщо шукати причини роз'єднаності, то це передовсім політичні амбіції, бажання просунути власні, егоїстичні особисті або вузько партійні інтереси. І цей чинник працює. Зараз значною мірою на опозиціонерів також впливає чинник наближення місцевих виборів. Взагалі чинник виборів є дуже сильним. Інтереси ж партійні у всіх різні. У когось є ілюзії, що вони самі зможуть подолати бар'єр і тому вдаються до критики не лише нової влади, а й своїх партнерів, які працюють на одному полі, аби сподобатися виборцям. Мовляв, ми є справжньою опозицією і ми відрізняємося від усіх. Останнім часом посилився й суто психологічний фактор. Наприклад якщо ми говоримо про Ющенка, то я собі не уявляю, аби він співпрацював з Тимошенко з огляду на все сказане ним. Але співпрацювати треба. Уже є проблема Табачника, захисту української мови ...І тут треба забувати про власні амбіції і спільно протистояти цьому. В'ячеслав Кириленко може спокійно взаємодіяти з БЮТ і це було видно в позиції до Табачника. Через певний час опозиціонери збагнуть, що потрібно приборкувати амбіції і гуртуватися. Це зрозуміє і Яценюк згодом. Коли вгамуються пристрасті, і коли він зрозуміє, що не все так просто у нього з Януковичем і що так звана конструктивна опозиція до Януковича не дає йому бажаного ефекту, то тоді він стане більш гнучким до ідеї об'єднання опозиції.

Template Design © Joomla Templates | GavickPro. All rights reserved.