A+ A A-
  • Hits: 8219

Політологи вважають, що Янукович намагається узурпувати владу, однак путінської керованої демократії не буде через брак інтелекту і ресурсів

yanukovych_flag{jcomments on}Фактично Янукович організував собі більші повноваження, ніж мав Кучма. Країна непомітно перейшла від парламентсько-президентської форми правління до президентської. З огляду на відсутність інструментів контролю влади у опозиції, є ризики, що поступово буде узурпована абсолютно вся влада однією партією і згортатимуться демократичні досягнення...Крім донецьких, які є традиційними споживачами газу на своїх фабриках і заводах, там ще є спекулянти газу, які через «РосУкренерго» зацікавлені у подорожчанні газу. Наразі виграли ті «напівдонецькі», які пов'язані з «РосУкренерго»...  

Минулого тижня БЮТ зробив заяву про те, що в Україні відбувається безпрецедентна спроба узурпації усіх гілок влади одним політичним угрупованням – Партією регіонів. У заяві мовиться, що вперше за роки незалежності над країною зависла загроза диктатури, яка може призвести до повної втрати її незалежності. «Партія регіонів та її союзники намагаються перетворити законодавчий орган держави на інструмент обслуговування інтересів одного політичного клану. В масштабах держави розпочалась кампанія по знищенню свободи слова, силові структури перетворюються на репресивні органи, а в стінах парламенту наростає політична корупція, шантаж, залякування та цілковите ігнорування законів України» - йдеться у заяві.

Які ризики і небезпеки криються в установленні адміністративного контролю всієї вертикалі влади Партією регіонів? Чи не є це проявом впровадження авторитарного режиму, як це є у більшості постсовєтських країнах? (Коментарі політологів)



Ігор Жданов Ігор Жданов: Якщо аналізувати події, що відбувалися після інавгурації Януковича, то за цей час дійсно була створена вертикаль влади під Януковича- уряд Азарова, який не є урядом Азарова, а урядом Януковича, призначені майже всі губернатори –представники Партії регіонів, які особисто підпорядковані Януковичу. Також створена парламентська більшість, яка підпорядкована Президенту. Фактично Янукович зараз організував собі більші повноваження, ніж мав Кучма. У нього є більшість у Раді, чого не мав Кучма, є свій уряд , є свої підконтрольні губернатори і таке інше. Країна непомітно перейшла від парламентсько-президентської форми правління до президентської.
У цьому зв'язку ми можемо справді говорити про узурпацію, монополізацію влади однією особою. З огляду на відсутність інструментів контролю влади у опозиції, є ризики, що поступово буде узурпована абсолютно вся влада однією партією і згортатимуться демократичні досягнення.


Вадим КарасьовВадим Карасьов: Ризиків установлення авторитарного режиму в Україні немає. Є вірогідність установлення імітаційної, фасадної демократії путінсько-російського зразка. Але для того, аби така система була, потрібно аби ця імітаційність була витонченою, аби вона спиралася на цілий комплекс ресурсів- не лише силовий, адміністративний , а й на інформаційний, медійний, інтелектуальний і головне спиралася на серйозне економічне, сировинне, фінансове підґрунтя. А звідки «регіоналам» гроші на це брати і інтелект? Хто це робитиме? Не має ані грошей, ані розуму, ані розуміння. Є лише бажання створити щось на кшталт Донеччини 90-х років, або перенести ідеї ПІСУАРА 2004 р. на 2010 рік.. Але оскільки у них бракує фаху, інтелекту і коштів аби впровадити режим керованої демократії, то їх чекає нова хвиля демократичної революції знизу. Такими незграбними діями «регіонали» підштовхнуть людей до спротиву, до протесту проти того, що нині відбувається в країні. Думаю, вони недовго втримаються при владі, оскільки не мають ані ідеї, ані розуму, ані ресурсів.


Володимир ФесенкоВолодимир Фесенко: Тенденції, які ми зараз бачимо можуть створити загрози спочатку концентрації влади в руках однієї людини, а потім можуть виникнути спокуси запровадження так званої керованої демократії. Тобто замість багатопартійної, конкурентної демократії, буде саме демократія керована зі своєю ручною керованою опозицією. Багатопартійність може стати формальною. Тобто буде одна головна партія, а решта молодші партнери, як це зараз є в коаліції Януковича. Ризик такий може постати перед Україною невдовзі. Аби цього не сталося, опозиція з громадськими організаціями мають активно цьому протистояти. Однією із запорук збереження демократії і недопущення узурпації влади є якраз наявність сильної і потужної опозиції. Не менш важливим чинником в недопущенні цього має стати потужний бізнес. Думаю,що всім українським олігархам треба пам'ятати про долю російських бізнесменів -Березовського і особливо Ходорковського.


Тарас БерезовецьТарас Березовець: Ніхто з аналітиків не має зараз сумнівів, що команда Януковича повертається до адміністративного методу керування країною, як це було за Кучми і намагається навіть удосконалити цю систему, зробити її більш жорсткою. Проте приклад Росії, де діє авторитарна модель державного управління показує, що сильний режим не завжди ефективний і що «сильний» не є синонімом «успішний». На підставі перших кроків видно, як відбувається узурпація влади від центральної до місцевої представниками не просто однієї політичної сили, а ще й вихідцями з однієї області. З огляду на це говорити про ефективність такої владної команди не доводиться. Це видно і за наслідками роботи прем'єра Азарова на зовнішньому ринку- провальні газові переговори з Росією, з МВФ і т.д. Нова владна команда продемонструвала, що неспроможна ефективно управляти країною. У цьому головна небезпека.


Віктор НебоженкоВіктор Небоженко: Основний план донецьких політиків було сформувати «донецьку» виконавчу вертикаль, чи «донецьку» опричнину, яка б регулювала діяльність життя країни від надто тонких культурологічних функцій і завершуючи грубими фінансовими потоками. Але виявилося через кілька тижнів, що це не так просто. Головний донецький актор Азаров зазвичай вміє виконувати завдання, якщо в його руках є податкова, митниця, Мінфін і ще бажано Нацбанк. Але Янукович не дав йому цього. Люди, призначені Януковичем на ці посади зобов'язані Януковичу, але нічим не зобов'язані Азарову. В такій ситуації з одного боку донецькі з'явилися буквально у всіх сферах життя політики країни, з іншого боку їм не вдалося на ключові пости розставити найбільш важливих своїх політиків. Це пов'язано з тим, що крім донецьких, які є традиційними споживачами газу на своїх фабриках і заводах, там ще є спекулянти газу, які через «РосУкренерго» зацікавлені у подорожчанні газу. І це фундаментальний політекономічний конфлікт, як би сказав Маркс, між спекулянтами, які зацікавлені у тому, аби Україна дорого платила Росії за газ і між споживачами газу. Наразі виграли ті «напівдонецькі», які пов'язані з «РосУкренерго», котрі й захопили найбільш солодкі пости. В цій ситуації вся тяжкість критики лягає на Януковича, що він донецьких розставляє по всій країні і не дає дихати іншим фінансово-промисловим групам і регіональним політикам. З іншого боку донецьким не вдалося провести жорстку вертикаль від президента до останнього міліціонера і глав райадміністрацій. Надто багато людей брало участь у боротьбі Януковича за владу і тому він мусить віддавати борги. Це перше. Якщо донецьким вдасться вправитися з єдиною виконавчою вертикаллю і підпорядкувати собі і силовиків, і Конституційний Суд, і місцеві органи влади і все, що поруч з владою, доведеться дати відповідь на питання – заради чого це все? Для дерибану? Якщо лише для цього, то це банально і дуже погано завершиться, ще гірше, ніж у Киргизії. Якщо у них є якась благородна мета, як вони розповідають, то у них немає ані часу, ані бажання знайти цю благородну мету і врешті здібностей, аби її реалізувати Таким чином ми маємо дві проблеми- серед донецьких є маса політиків, які захоплюють владу з дозволу Януковича, але не представляють при цьому єдину донецьку вертикаль. З іншого боку колосальна концентрація влади донецькими не забезпечена серйозною загальнонаціональною метою. І це проблема передовсім тих, хто захопив цю владу. Це безумовно буде сильно відбиватися на політичному майбутньому країни. З Януковичем у людей надії немає. Якщо Янукович її не знайде, то це погано закінчиться для країни. Є інша проблема також –професійність команди. Принцип непрофесійності закладається як тіньова непублічна реформа, яка стосується культури, ЗМІ, силовиків і таке інше. Ну навіщо призначати вихідця з Палестини, Лівану чи з якихось інших Східних країн на найтонші сфери діяльності країни –в управління засобами масової інформації? Це робиться для того, аби запровадити принцип непрофесійності, показати журналістам, редакторам, менеджерам, сценаристам те, що як би вони не старалися працювати, як би вони талановито це не робили, все це буде викинуто, проігноровано, коли до влади приходять люди, котрі відпрацювали, чи купили посаду, а не пройшли за професійними ознаками. Сам по собі цей дивний чоловічок з Лівану може дуже хороший,симпатичний. Може він розказує гарно анекдоти, але цей принцип підбору кадрів руйнує параметри, критерії професійності і способи творення кар'єри. Те ж саме стосується міністра освіти. Тепер ніхто з викладачів не знає, що буде з освітою і хто туди може прийти ще через 5 років. Партія регіонів у цьому сенсі є носієм руйнівних тенденцій. Зараз є ознаки авторитаризму. Янукович не розуміє, що час не грає на користь України. Якщо Захід визнав Януковича президентом, то це зовсім не означає, що Захід сприйме авторитаризм в Україні. Тоді йому доведеться за все відповісти.