A+ A A-
  • Hits: 6006

Щобільше опозиціонери з’ясовуватимуть, хто з них головний, хто не так виступає, то від цього міцнішатимуть лише позиції Януковича і його команди, - експерти

Rada_biyka_2...найближчим часом і громадяни зрозуміють, яка опозиція є реальною, а яка кишеньковою і ситуативною. Не можна об'єднуватися ситуативно проти чогось і когось, а при цьому вести боротьбу поміж собою... якщо окремі опозиціонери не вгамуються, то на країну чекає продовження не лише такої політики, як проводить Янукович-Азаров, а й осідання цих панів у владних кріслах надовго .

10 травня створено Комітет захисту України для координації дій у відстоюванні національних інтересів.

Відповідний установчий акт підписали представники парламентських партій - зокрема, НРУ, партії "Батьківщина", Європейської партії України, Української соціал-демократичної партії, Партії захисників Вітчизни, Партії "Реформи і порядок" та "Народної самооборони".

Декларацію про створення Комітету не підписали Арсеній Яценюк, В'ячеслав Кириленко, Анатолій Гриценко та Віра Ульянченко, хоча очолювані ними політичні сили підтримали ідею про створення Комітету.

Напередодні Віктор Ющенко заявив, що не планує об'єднуватися з Юлією Тимошенко.

Лідер БЮТ Юлія Тимошенко між тим висловила сподівання, що до кінця тижня опозиційні сили все ж таки завершать об'єднання у Комітет захисту України.

Що заважає опозиціонерам об'єднатися на цьому етапі?Чи потрібен опозиції єдиний лідер і чи здатна гетерогенна опозиція перемогти нинішню владу на наступних виборах і протистояти теперішнім викликам?

Коментарі експертів

Тарас Березовець, політичний експерт

Лідерів опозиції не призначають, ними стають. Щобільше опозиціонери з'ясовуватимуть, хто з них головний, хто не так виступає, і хто винуватий, то від цього міцнішатимуть лише позиції Януковича і його команди. Заяви Ющенка про те, з ким він буде і не буде уже нікому нецікаві. Бо цей чоловік по-перше сумнівний опозиціонер. По-друге, це клінічно хвора людина, яка застрягла на одному коментарі, тому нехай ним займаються лікарі, а не експерти. Стосовно решти опозиціонерів, то уже найближчим часом і громадяни зрозуміють, яка опозиція є реальною, а яка кишеньковою і ситуативною. Журналісти вже це зрозуміли і зробили свої висновки. Коли опозиція блокувала ратифікацію харківських угод, то такі опозиціонери як Яценюк гуляли в кулуарах. Тому тут все зрозуміло, хто намагався заблокувати, а хто перешкодити. Попри відсутність єдиного лідера, опозиція має все таки координувати свої дії. Не виводити на акції людей під своїми прапорами, бо під загрозою держава, а отже має бути державний прапор. Громадяни самі визначать , хто для них є опозиція, а хто заслані козачки туди, і проголосують відповідно на виборах. Опозиції поки не вдається «розкачати» громадську думку. Але цей час грає проти влади. Аби зробити кардинальні зміни, достатньо півмільйона громадян. Те,як зараз Янукович-Азаров здає національні інтереси, люди не пропустять. Янукович приречений. Єдиним страшним наслідком цих протистоянь буде розколена країна, на що свідомо пішла нинішня влада. Російський капітал має на меті захоплення стратегічних галузей, тому росіяни тиснуть на українську владу, бо розуміють, що її можуть невдовзі винести з Банкової. Тому вони й квапляться встигнути усе зробити. Тут є інша більш небезпечна проблема, наступній владі буде важко витіснити з українського простору російський капітал, якого тотально вживить в українську економіку Путін-Янукович.

Володимир Фесенко, політичний експерт

Звичайно роз'єднаній опозиції буде важко досягти якихось результатів і адекватно реагувати на виклики часу. Ми вже чуємо заяви окремих опозиціонерів, що вони не будуть з кимось об'єднуватися, комусь не подобаються виступи колег на мітингах і таке інше. Звичайно БЮТ є сильнішою опозицією і багатьом це не подобається. Але така поведінка виглядає непродуктивною.

Сергій Таран, політичний експерт

Зараз опозиція як ніколи має всі шанси і підстави об'єднатися і виступити із змістовною і обґрунтованою критикою влади попри все. Безумовно, цьому заважають амбіції окремих опозиціонерів. Зараз головне для них об'єднати усіх виборців, які голосували як за Тимошенко , так і за тих, хто голосував проти чи утримувався. Очікування громадян, які голосували, наприклад за Тігіпка , не здійснилися через те, що той пішов у цю владу. Чи потрібен опозиціє єдиний лідер? Це неможливо, тому це питання треба винести за дужки, оскільки такий дискурс і критика один одного шкідливий і зіграє лише на користь влади. Опозиція має уникнути питання, хто з ким має об'єднуватися і накласти мораторій на будь-яку критику. Ющенко як ніхто має це розуміти, бо він, власне, й програв, через свою сварливість і критику партнерів. Для опозиції також важливо зініціювати не лише майданну політику, а конкретні законодавчі пропозиції щодо ситуації в країні. Не лише стосовно останніх дій влади щодо пролонгації ЧФ Росії, кооперації стратегічних галузей, а й про те, чому влада не бореться з корупцією, а навпаки її посилює. Чому вона не проводить реформи, як обіцяла. У разі, якщо окремі опозиціонери не вгамуються, то на країну чекає продовження не лише такої політики, як проводить Янукович-Азаров, а й осідання цих панів у владних кріслах дуже надовго.

Ігор Лосєв, доцент Києво-Могилянської академії

Коли я був біля парламенту 27 квітня під час ратифікації капітулянтських угод, мене дуже вразило те, що політичні сили вийшли зі своїми прапорами. Це свідчить про нерозуміння ситуації опозиціонерами. Це політичний егоїзм Сьогодні, коли є така велика загроза нашій державі, має бути один прапор – державний. І саме в цьому пафос боротьби, бо загроза сьогодні є перед країною. Стосовно неготовності опозиціонерів об'єднуватися навіть в умовах таких небезпек для країни? Що тут казати. Більшість опозиціонерів –це провінційні дрібненькі чоловічки. Заява ж пана Ющенка про те, що він збирає форум демократів для порятунку країни просто небезпечна для опозиції і для країни. З такою опозицією народ не захоче мати справу. Це непритомна людина і політичний банкрут. Якби він був адекватний, притомний, то він мав би покаятися і чесно зізнатися українцям, що він змарнував унікальний шанс, який історія дає можливо один раз на століття нації. Цей недолугий діяч, цей егоцентрист, геть позбавлений елементарної тверезості, критичності до себе, усі шанси країни змарнував, занедбав і повбивав у людей усілякі сподівання і віру. Я не знаю, які це демократи і хто взагалі може піти зараз за цим банкрутом, невдахою і зрадником усіх. Він так любить зараз розповідати, що його повноваження були обмежені і що він не міг на все впливати. Це все не так. І кращим цьому доказом є його кадрова політика, яку йому ніхто не диктував і не нав'язував. Це була позиція і вибір саме цього пана. А його кадрова політика дає найкращі характеристики цій людині. Це була політика у стилі африканського трайбалізму-кум, сват, земляк. Замість обіцяних патріотизму, професійності і порядності запропонував політику українського варіанту африканського трайбалізму. Сьогодні таку ж політику у найбільш карикатурних формах і в стилі уже донецького трайбалізму проводить Партія регіонів. На всі посади вона привозить людей донецьких. Деякі заяви Ющенка межують з крайнім маразмом. Можна пробачити Ющенкові те, що він певний час хворів важко. Але які повноваження, яке здоров'я йому було потрібне, аби не нагороджувати головного «підрахуя» України пана Ківалова? Бо що означає ця нагорода, якщо керуватися логікою товариша Арістотеля? Якщо Ківалов -орденоносець, значить він нічого не фальсифікував , два тури виборів у 2004 були законні, а сам Ющенко узурпатор, тобто вкрав перемогу у Януковича. Ось що означає цей орден від пана Ющенка панові Ківалову. Я вже не кажу про присвоєння звання заслуженого юриста України судді, який засудив хлопця з УНА-УНСО за участь у подіях «Україна без Кучми» і хлопець реально відсидів у тюрмі. Коли такий діяч сьогодні виходить і критикує Тимошенко, повчає інших демократів, то це навіть уже не смішно. Ющенко професійний баламут і провокатор об'єктивно і не залежно від того, хоче він цього чи не хоче, усвідомлює це він чи ні. Він буде об'єктивно розколювати і руйнувати будь-які опозиційні сили, бо він невдаха і банкрут. Йому краще взагалі відійти від політики, а опозиції треба замислитися, чи варто Ющенка брати в опозиційне товариство, бо цей чоловік зруйнує і зганьбить усю опозиційну діяльність. Він уже казав, що ненавидить політику. А політик, який ненавидить політику, це все одно що лікар, який ненавидить медицину або педагог , який ненавидить педагогіку. З цього нічого доброго не вийде. Ще один опозиціонер Яценюк з його російськими політтехнологами, який під час виборчої кампанії обіцяв створити супердержаву від Ужгороду до Владивостока. Тобто він виступав з такими проектами, які зараз приблизно втілює Янукович. То чого тепер волати? Опозиції безумовно потрібен єдиний лідер, але це нереально, бо більшість опозиціонерів –це дрібні політикани за сутністю.

Сергій Грабовський, політичний експерт

Потрібно ретельно ще розібратися, хто з тих, хто себе називає опозицією є такою і хто системно опонує нинішньому режиму, а хто це робить з тим, аби заробити рейтинги і виїхати на якихось виборах. Всередині кожної опозиційної сили є групи людей, які швидше грають цю роль. Якщо БЮТ очиститься, то він може бути якраз тією системною опозицією. Стосовно «Нашої України», то виникає питання, а що це таке зараз? Опозиційність Яценюка я теж не можу зрозуміти. Очевидно хлопчика образили, не давши високу посаду, то він і вирішив назватися опозиціонером. Він під час виборчої кампанії проголошував гасла, подібні до того, що робить зараз Янукович. Безумовно, опозиція потребує єдиного лідера і координації та консолідації. Особливо зараз. Але це має бути результатом вирізьблення ідеологічної чіткості і реального об'єднання. Не можна об'єднуватися ситуативно проти чогось і когось, а при цьому вести боротьбу поміж собою. Це не принесе результатів..