Минулого тижня міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко у Верховній Раді заявив, що ситуація довкола Бібліотеки української літератури в Москві врегульована і працює в
«штатному режимі».
Об'єднання українців Росії відразу ж спростувало запевнення українського міністра щодо вирішення проблем довкола роботи бібліотеки. Бібліотека надалі перебуває під судовим слідством- вилучено техніку, книги, відключений Інтернет, а співробітників бібліотеки допитує міліція.
Що російська влада намагається довести переслідуваннями української громади в Росії, зокрема кримінальними переслідуваннями співробітників української бібліотеки? Заява пана Грищенка у ВР, це елементарна непоінформованість чи свідоме замовчування реальної ситуації?
Грищенко часто наголошує на бездіяльності попередньої влади на зовнішній арені попри те, що він сам працював в команді попередньої влади. Чи не є сьогоднішня ситуація довкола української бібліотеки у Москві результатом бездіяльності нинішньої влади і зокрема пана Грищенка ? І чому українська влада не реагує на це належним чином?
Коментарі експертів
Юрій Андрухович, письменник
Склалося так, що я саме жив у Москві в роки, коли тамтешні українці почали створювати свою бібліотеку. Це було у 1989 - 91рр., перед самим розпадом СРСР. Я часто приходив на збори Українського молодіжного клубу (як нині пам'ятаю -по четвергах), саме там і велася мова про започаткування бібліотеки і про перші успіхи у цій справі. Здається, до цього діла були ще причетні Товариство українців Москви "Славутич" і московська філія Народного Руху України. Тоді все це було дозволено і все абсолютно леґально. Наприклад, приїздив на запрошення московських українців блаженної пам'яті Юрко Покальчук і виступав з публічною лекцією про Бандеру, Шухевича, Лебедя, ОУН, УПА, Дивізію "Галичина". І ніхто навіть і не думав щось там забороняти, блокувати, когось обшукувати чи вилучати якісь книжки, газети, якийсь самвидав. Усе було красиво і по-людськи. Приходили росіяни - історики, журналісти, слухали з цікавістю, ставили запитання, спілкувалися.
Те, що відбулося і відбувається нині - дуже наочне свідчення того, куди насправді привели обидві країни московський режим Путіна та його донецькі (називати їх київськими не хочу) прихвосні. А привели вони нас до далекого минулого -часом усе це нагадує якісь 1970-ті роки, найглухішу брежнєвщину з андроповщиною. У кожному разі - глухі доперебудовні часи. Бо в перебудову за вилучення книжок громадянське суспільство так надавало би владі по руках, що вона й не позбиралася б. Хтось може згадати, коли у нас востаннє перетрушували бібліотеки? Я думаю, що не пізніше 1985-го. Ось у цьому й суть процесу -реставрація ідеологічно-репресивної машини. У нашій частині світу з приходом до влади Януковича виник новий Бермудський трикутник: Україна, Росія, Білорусь. Знову навіки разом?
Олександр Мотиль, професор політології в Радґерському університеті(США)
Тут мабуть дві причини. Перша- страх перед зростаючим екстремізмом в Росії. Неонацистські демонстрації в Москві, подальша боротьба в Чечні та в сусідніх районах, а також посилення нетолерантності самих росіян до нацменшин,- усе це тривожні знаки, які підривають стабільність та репутацію режиму. Друга причина-це святкування цього року 20-ї річниці незалежності України. Організована українська громада зможе будь-які неспрогнозовані лозунги висунути. А оскільки кожен українець- це бандерівець в очах Кремля, безпечніше поставити українців Росії на своє місце, показати їм, хто є хто.
Костянтин Грищенко останнім часом фактично став піарщиком Януковича, звідси логічно випливає, що Янукович не має зовнішньої політики. А коли не має зовнішньої політики, тоді навіщо міністр закордонних справ? Коли Грищенко вихваляє демократичність Януковича на Заході, то це таке саме «піарство», як заяви про врегулювання ситуації в Москві довкола української бібліотеки . Грищенко мав би мовчати з двох причин. По-перше, критикувати Ющенка-Грищенка нелогічно(Грищенко працював в команді Януковича). По-друге, вихваляти Януковича-Грищенка просто неможливо. Теперішній режим ще більше бездіяльний , ніж минула влада. Але ні логіка, ні правда , ані почуття моралі особливо не впливають на Януковича. Отже, чому Грищенко мав би інакше поводитися?
| < Попередня | Наступна > |
|---|
