Logo

Влада свідомо готувала сутички 9 травня, аби відволікти увагу від провальної економічної політики, -політологи

pistolet1Коли депутати від влади ухвалювали у Раді закон «про червоний прапор», то вони чудово розуміли, що це призведе до протистояння і конфліктів. Влада цього прагнула і цього домоглася... В Україні ще не було випадків, аби у сутичках застосовувалася зброя. За Януковича екстремісти уже почали стріляти.

9 травня у Львові відбулися сутички між представниками КПУ, "Русское единство" , ВО "Свобода" та іншими, хто брав участь у святкуванні Дня перемоги. Під час сутичок було побито та затримано активістів «Свободи». Одному з «свободівців» прострелили ногу, іншому міліцейським кийком було розбито голову.

Чи свідомі були ініціатори святкування Дня Перемоги з червоним прапором наслідків такої ініціативи? З якою метою влада «витягнула» червоний прапор з архіву історії? З цими запитаннями "Політична думка" звернулася  до відомих політологів та експертів. 

Олексій Гарань, політолог

Наслідки таких ініціатив прогнозувалися, тому нікого особливо й не здивували сутички 9 травня. Це наочно показало технологію, яка використалася для розколу суспільства. Організовані з Півдня поїздки представників певних політичних сил проросійського орієнтування до Львова, є провокацією. І ВО»Свобода» теж заявляла про те, що дасть належну відсіч таким діям. Одне слово, все планувалося.

Бездіяльність правоохоронних органів під час сутичок є кричущою і свідчить про зацікавлення в такому сценарію. Безумовно, що це все скероване на поляризацію суспільства, це також спроба з боку влади показати власному електорату те, що , мовляв, дивіться, які страшні «бандерівці» і які гарні ми. І нарешті найголовніше, це спроба відволікти увагу від соціально-економічної ситуації в країні.

На мій погляд Віктор Янукович повів себе в цій ситуації дуже негідно.

Проект про червоні прапори проштовхувався за допомогою Банкової. Потім Янукович обіцяв, що він відразу підпише цей закон, щойно той надійде до адміністрації Президента. До 9 травня цей закон не був ним підписаний лише під впливом обставин, але я упевнений, що невдовзі Президент таки підпише його. Відповідно, країну надалі будуть ділити, а громадськість будуть надалі збурювати, аби відволікти увагу громадян від важкої соціально-економічної ситуації в країні.

Ігор Жданов, політолог

Безумовно влада була свідома наслідків ініціативи відсвяткувати 9 травня з червоним прапором. Така ініціатива працювала на розкол країни. Червоний прапор для багатьох не сприймається як символ перемоги над фашизмом, а як символ радянської окупації, особливо у Західних областях. І влада це прекрасно розуміла. Тому такі ініціативи влади були цілеспрямовано скеровані на розкол суспільства і сутички. Дякувати Богові комусь вистачило серед них «клепки» і підказали Президентові не підписувати закон про обов»язковість використання в цей день такої символіки. Раніше ветеранам ніхто не забороняв виходити з червоними прапорами в День перемоги.

Силовий конфлікт, який стався у Львові був неминучий. Для цього , власне, туди й відрядили «Русское единство», та представників інших лівих сил.

Від цього конфлікту виграла «Свобода» і влада. Перші сподобаються радикально налаштованим громадянам. Влада виграла, бо вони тепер будуть розповідати і пояснювати не про важку економічну ситуацію в країні, не про високі ціни на продовольство, а про загрози для країни від «опозиціонерів-націоналістів».

Зараз влада намагається зняти з себе відповідальність за ті сутички, які вона сама ж і спровокувала своїми діями, і перекидає відповідальність на «Свободу», лякаючи при цьому громадян цією організацією на Сході та Півдні. Така ситуація владі дуже вигідна буде аж до парламентських виборів. Цим влада й відволікає увагу громадян від високих цін, політичних проблем тощо.

Ігор Лосєв, політолог

Парадокс, але виходить, що комуністи зараз виступають ідеологами партії великого капіталу. Фактично Партія регіонів, будучи інтелектуально обмежена, танцює під сопілку комуністів, не розуміючи , що вона при цьому втрачає. Скажімо, комуністи вже свій рейтинг підняли за рахунок виборців ПР. Але тут не це головне.

Звісно, що керівництво владної партії усвідомлювало, що наближається процес наближення соціального протесту громадян у зв»язку з невдоволенням соціально-економічною політикою влади. І для того, аби Захід і Схід не об»єдналися в соціальних протестах, потрібно було їх знову зіштовхнути , повернутися в 2004р. знову, коли Партія регіонів паразитувала на протиставленні регіонів, поділила країну на три сорти.

Коли депутати від влади ухвалювали у Раді закон «про червоний прапор», то вони чудово розуміли, що це призведе до протистояння і конфліктів. Влада цього прагнула і цього домоглася – відволікла увагу громадян від абсолютно провальної соціально-економічної політики і знову роз»єднала країну.

Крім того, Україна цього року глибоко вразила й цивілізований світ.

Коли на Хрещатику, 9 травня, Європа побачила як на 20-му році незалежності України увесь Хрещатик ряснів більшовицькими прапорами, а Янукович стояв поруч портретів Сталіна, то я думаю, що Європа здригнулася.

Я не знаю, як Янукович тепер буде їздити туди, бо після цього він мав би сприйматися ще гірше , ніж Лукашенко.

Стосовно діяльності в Україні екстремістських лівих сил на зразок «Руське єдінство», то тут варто згадати й Віктора Ющенка, який 5 років бив байдики на президентській посаді і геть нічого не зробив для ізоляції екстремістських організацій від суспільства.

Нинішня влада такі організації, безумовно, лише вітає і з радістю їх використовує. А ці організації орієнтуються виключно на Москву, в Україні вони провокують сутички, а отже є небезпечними. І тут СБУ має щось зробити, інакше вони тут спровокують і Боснію і Косово і що завгодно. В Україні ще не було випадків, аби у сутичках застосовувалася зброя. За Януковича екстремісти уже почали стріляти.

Тому цинічні пояснення радниці президента про вигідність цієї ситуації Тимошенко, а не владі, навіть не хочеться коментувати, бо таких нісенітниць ще варто пошукати. Ці дівчатка з адміністрації, які так намагаються пояснити і виправдати будь-який абсурд і провокацію влади сприймаються у своєму ж середовищі як такі собі Тарапунька і Штепсель. Тому на них не варто звертати увагу.

Якби влада не хотіла, аби не було провокацій, то їх би не було.

Мирослав Попович, академік НАНУ

Ініціативи владної більшості щодо використання червоного прапору на рівні з національним, безумовно, є провокацією. По-перше, влада образила самих ветеранів, які хотіли спокійно відсвяткувати цей день, без зайвих дискусій і тим паче сутичок. По-друге, влада зганьбилася перед світом. Мені соромно за країну. А про події з України в цей день повідомляли активно європейські ЗМІ.

Упевнений, що ці ініціативи ще даватимуть свої негативні наслідки. Автори ідеї про червоний прапор безумовно знали про це все і свідомо готували ці провокативні закони. Вважаю, що за це якраз мають понести відповідальність передовсім автори закону. А керівництво країни має зробити певні висновки і не повторювати такі дестабілізуючі та провокативні вчинки.

Template Design © Joomla Templates | GavickPro. All rights reserved.